ЛавкА

1. Визначення цілей та завдань проекту:

• Призначення установки:
  • Стабілізація мережі: це включає згладжування піків і провалів в електропостачанні, регулювання частоти і напруги, а також забезпечення резервного живлення у разі аварій.
  • Резервне харчування: установка може забезпечувати безперервне електропостачання критично важливих об'єктів, таких як лікарні, центри обробки даних та промислові підприємства.
  • Оптимізація споживання: це включає накопичення електроенергії в періоди низького попиту і віддачу її в періоди пікового споживання, що дозволяє знизити витрати на електроенергію.
• Потреби в потужності та ємності:
  • Необхідно провести аналіз споживання електроенергії на об'єкті чи регіоні, де буде встановлена система.
  • Визначити максимальну потужність та ємність, необхідні для виконання поставлених завдань.
• Потенційні джерела доходу:
  • Продаж послуг на ринку електроенергії: це може включати продаж резервної потужності, послуг з регулювання частоти і напруги, а також участь в аукціонах на балансування ринку.
  • Компенсація реактивної потужності: Установка може компенсувати реактивну потужність, що дозволяє знизити втрати в електромережах та покращити якість електроенергії.

2. Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО):

• Технічний аналіз:
  • Вибір технології зберігання: Необхідно провести порівняльний аналіз різних технологій зберігання (літій-іонні, проточні акумулятори) та вибрати найбільш підходящу для конкретного проекту.
  • Визначення оптимальної конфігурації системи: Це включає вибір типу і кількості акумуляторних модулів, інверторів, систем управління і моніторингу.
  • Розрахунки втрат енергії та ефективності системи: Необхідно провести розрахунки втрат енергії у системі та визначити її ефективність.
  • Оцінка потреб у системах охолодження та пожежогасіння: Залежно від типу акумуляторних модулів, може знадобитися встановлення систем охолодження та пожежогасіння.
• Економічний аналіз:
  • Оцінка інвестиційних та операційних витрат: Це включає оцінку вартості обладнання, монтажу, налагодження, обслуговування та експлуатації системи.
  • Розрахунок терміну окупності проекту: Необхідно розрахувати термін, протягом якого інвестиції у проект окупляться.
  • Аналіз ризиків та можливостей: Необхідно провести аналіз ризиків, пов'язаних із проектом, та визначити можливості для його успішної реалізації.
  • Розробка фінансової моделі: Необхідно розробити фінансову модель проекту, яка дозволить оцінити його економічну ефективність.

3. Земельна ділянка та інфраструктура:

• Вибір земельної ділянки:
  • Оцінка доступності до електричних мереж: Необхідно вибрати ділянку, яка знаходиться поблизу електричних мереж, щоб мінімізувати витрати на підключення.
  • Аналіз геологічних та гідрологічних умов: Необхідно провести аналіз геологічних та гідрологічних умов ділянки, щоб визначити можливість будівництва на ній.
  • Оцінка впливу на навколишнє середовище: Необхідно провести оцінку впливу проекту на навколишнє середовище та отримати необхідні дозволи.
  • Відповідність земельної ділянки цільовому призначенню: Необхідно переконатись, що цільове призначення земельної ділянки дозволяє розмістити на ній установку зберігання електроенергії.
• Інфраструктура:
  • Під'їзні шляхи та транспортна доступність: Необхідно забезпечити зручний під'їзд до ділянки для транспортування обладнання та матеріалів.
  • Системи електропостачання та зв'язку: Необхідно забезпечити надійне електропостачання та зв'язок для роботи установки.
  • Системи безпеки та відеоспостереження: Необхідно встановити системи безпеки та відеоспостереження для захисту установки від несанкціонованого доступу.

4. Необхідне обладнання:

• Акумуляторні модулі:
  • Вибір виробника та моделі: Необхідно вибрати надійного виробника та модель акумуляторних модулів, які відповідають вимогам проекту.
  • Розрахунок кількості модулів: Необхідно розрахувати кількість акумуляторних модулів, необхідних для забезпечення необхідної ємності та потужності.
• Інвертори:
  • Вибір типу та потужності: Необхідно вибрати тип та потужність інверторів, які відповідають вимогам проекту.
  • Відповідність стандартам якості електроенергії: Інвертори повинні відповідати стандартам якості електроенергії, щоб забезпечити надійну роботу системи.
• Системи управління та моніторингу:
  • Системи SCADA та EMS: Необхідно встановити системи SCADA та EMS для керування та моніторингу роботи установки.
  • Датчики температури, напруги та струму: Необхідно встановити датчики температури, напруги та струму для контролю параметрів роботи системи.
  • Системи безпеки та аварійного відключення: Необхідно встановити системи безпеки та аварійного відключення для захисту установки від аварійних ситуацій.
• Трансформатори та комутаційне обладнання:
  • відповідність потужності та напруги: Трансформатори та комутаційне обладнання повинне відповідати потужності та напрузі установки.
• Системи охолодження та пожежогасіння:
  • Залежно від типу акумуляторних модулів: Необхідно встановити системи охолодження та пожежогасіння, які відповідають типу акумуляторних модулів.
• Системи безпеки:
  • відеоспостереження, сигналізація, контроль доступу: Необхідно встановити системи відеоспостереження, сигналізації та контролю доступу для захисту установки від несанкціонованого доступу.

5. Дозвільна документація:

• Оцінка впливу на довкілля (ОВНС):
  • Проведення екологічної експертизи: Необхідно провести екологічну експертизу проекту та отримати необхідні дозволи.
  • Отримання дозволу на викиди та відходи: Необхідно отримати дозволи на викиди та відходи, пов'язані з роботою встановлення.
• Дозвіл на будівництво:
  • Розробка проектної документації: Необхідно розробити проектну документацію для будівництва установки.
  • Отримання дозволу у Державній архітектурно-будівельній інспекції (ДАСІ): Необхідно отримати дозвіл на будівництво у ДАСІ.
• Підключення до електричних мереж:
  • Узгодження з оператором системи передачі (ОСП) або оператором системи розподілу (ОСР): необхідно узгодити підключення установки до електричних мереж з ОСП або ОСР.
  • Отримання технічних умов підключення: Необхідно отримати технічні умови підключення установки до електричних мереж.
  • Укладання договору про постачання електроенергії: Необхідно укласти договір про постачання електроенергії з ОСП чи ОСР.
• Ліцензії та сертифікати:
  • Ліцензія на виробництво електроенергії: Необхідно отримати ліцензію на виробництво електроенергії.
  • Сертифікати відповідності обладнання: Необхідно отримати сертифікати відповідності обладнання, яке використовується в установці.

6. Персонал:

• Інженери-енергетики:
  • Обслуговування та ремонт обладнання: Інженери-енергетики повинні мати знання та досвід для обслуговування та ремонту обладнання установки.
  • Контроль за роботою системи: Інженери-енергетики повинні контролювати роботу системи та забезпечувати її надійну роботу.
• Техніки-електрики:
  • Монтаж та налагодження обладнання: Техніки-електрики повинні мати навички для монтажу та налагодження обладнання установки.
  • Проведення профілактичних робіт: Техніки-електрики повинні проводити профілактичні роботи для забезпечення надійної роботи системи.
• Оператори:
  • Контроль за роботою системи у режимі реального часу: оператори повинні контролювати роботу системи у режимі реального часу та реагувати на аварійні ситуації.
  • Реагування на аварійні ситуації: оператори повинні мати знання та навички для реагування на аварійні ситуації.
• Адміністративний персонал:
  • бухгалтер, юрист, менеджер з продажу: необхідні забезпечення фінансової, юридичної та комерційної діяльності підприємства.

7. Підключення до мереж:

• Підключення до високовольтних мереж ОСП (якщо потужність понад 20 МВт).
• Підключення до середньовольтних мереж ЗРР (якщо потужність до 20 МВт).
• Узгодження з оператором ринку електроенергії.

8. Введення в експлуатацію та обслуговування:

• Пусконалагоджувальні роботи.
• Навчання персоналу.
• Розробка регламентів технічного обслуговування.
• Створення системи моніторингу та діагностики.

Розглянемо приклад розрахунку вартості електроенергії для юридичної особи у Києві з використанням тризонного лічильника.

Вихідні дані:

• Підприємство знаходиться у Києві.
• Встановлено тризонний лічильник.
• Споживання електроенергії за місяць:
  • Піковий годинник (8:00-11:00, 20:00-22:00): 500 кВт·год
  • Півпіковий годинник (7:00-8:00, 11:00-20:00, 22:00-23:00): 1000 кВт·год
  • Нічний годинник (23:00-7:00): 800 кВт·год
• Тарифи (зразкові, можуть змінюватися):
  • Піковий годинник: 6,48 грн/кВт·год
  • Півпіковий годинник: 4,34 грн/кВт·год
  • Нічний годинник: 1,728 грн/кВт·год

Розрахунок:

1. Вартість електроенергії в піковий годинник:
   • 500 кВт·год × 6,48 грн/кВт·год = 3240 грн
2. Вартість електроенергії в напівпіковий годинник:
   • 1000 кВт·год × 4,34 грн/кВт·год = 4340 грн
3. Вартість електроенергії в нічний годинник:
   • 800 кВт·год × 1,728 грн/кВт·год = 1382,4 грн
4. Загальна вартість електроенергії:
   • 3240 грн. + 4340 грн. + 1382,4 грн. = 8962,4 грн.

Висновок:

• За такого розподілу споживання електроенергії підприємство заплатить близько 8962,4 грн за місяць.
• Важливо пам'ятати, що до цього потрібно додати вартість послуг із передачі та розподілу електроенергії.
• Якщо підприємство зможе перенести частину енергоємних процесів на нічний годинник, то зможе значно знизити свої витрати.

Важливо:

• Тарифи на електроенергію постійно змінюються, тому для отримання актуальної інформації необхідно звертатися до постачальника електроенергії або на сайт НКРЕКУ.
• Також потрібно враховувати, що для юридичних осіб є свої нюанси при формуванні тарифу, і цей приклад є дуже спрощеним.

{---}

Розрахунок вартість електроенергії для юридичної особи у Києві за умови споживання 1 МВт (1000 кВт·год) на день, використовуючи тризонний лічильник.

Вихідні дані:

• Постачальник: Місто: Київ.
• Добове споживання: 1000 кВт · год.
• Тризонний облік:
  • Піковий годинник (8:00-11:00, 20:00-22:00)
  • Півпіковий годинник (7:00-8:00, 11:00-20:00, 22:00-23:00)
  • Нічний годинник (23:00-7:00)
• Зразкові тарифи (можуть змінюватись):
  • Піковий годинник: 6,48 грн/кВт·год
  • Півпіковий годинник: 4,34 грн/кВт·год
  • Нічний годинник: 1,728 грн/кВт·год

Розподіл споживання:

Для простоти припустимо рівномірний розподіл споживання протягом доби з урахуванням тимчасових зон:

• Піковий годинник (5 годин): 1000 кВт·год / 24 години * 5 годин ≈ 208 кВт·год
• Півпіковий годинник (16 годин): 1000 кВт·год / 24 години * 16 годин ≈ 667 кВт·год
• Нічний годинник (3 години): 1000 кВт·год / 24 години * 3 години ≈ 125 кВт·год

Розрахунок вартості:

1. Вартість в піковий годинник:
   • 208 кВт·год * 6,48 грн/кВт·год ≈ 1347 грн
2. Вартість в напівпіковий годинник:
   • 667 кВт·год * 4,34 грн/кВт·год ≈ 2895 грн
3. Вартість вночі:
   • 125 кВт·год * 1,728 грн/кВт·год ≈ 216 грн
4. Загальна вартість:
   • 1347 грн. + 2895 грн. + 216 грн. = 4458 грн.

Розрахунок вартості за місяць (30 днів):

• 4458 грн/день * 30 днів = 133740 грн

Важливі зауваження:

• Це дуже приблизний розрахунок. Реальне споживання може сильно змінюватись в залежності від специфіки підприємства.
• Тарифи можуть значно змінюватись.
• До розрахунку не включено тарифи на передачу та розподілення електроенергії.
• Для отримання точного розрахунку потрібно звертатися до постачальника електроенергії і брати до уваги специфіку підприємства.

Висновок:

При рівномірному розподілі споживання в 1 МВт на день вартість електроенергії для юридичної особи в Києві складе близько 133740 грн.

Давайте розрахуємо різницю у вартості електроенергії за зонами у відсотках, використовуючи надані тарифи:

• Піковий годинник: 6,48 грн/кВт·год
• Півпіковий годинник: 4,34 грн/кВт·год
• Нічний годинник: 1,728 грн/кВт·год

1. Різниця між піковим і напівпіковим годинником:

• Різниця в ціні: 6,48 грн/кВт·год - 4,34 грн/кВт·год = 2,14 грн/кВт·год
• Відсоткове збільшення (від напівпікових до пікових): (2,14/4,34) * 100% ≈ 49,3%
• Це означає, що електроенергія в піковий годинник приблизно на 49.3% дорожча, ніж у напівпіковий.

2. Різниця між напівпіковим і нічним годинником:

• Різниця в ціні: 4,34 грн/кВт·год - 1,728 грн/кВт·год = 2,612 грн/кВт·год
• Відсоткове зменшення (від напівпікових до нічних): (2,612/4,34) * 100% ≈ 60,2%
• Це означає, що електроенергія в нічний годинник приблизно на 60.2% дешевше, ніж у напівпіковий.

3. Різниця між піковим і нічним годинником:

• Різниця в ціні: 6,48 грн/кВт·год - 1,728 грн/кВт·год = 4,752 грн/кВт·год
• Відсоткове збільшення (від нічних до пікових): (4,752/1,728) * 100% ≈ 274,9%
• Це означає, що електроенергія в піковий годинник приблизно на 274,9% дорожча, ніж у нічний.

Висновки:

• Найбільша різниця у вартості спостерігається між нічним і піковим годинником.
• Використання електроенергії в нічний годинник дозволяє суттєво економити.
• Використання електроенергії в піковий годинник значно збільшує вартість споживання.